«Мережа антикорупційних центрів» реалізує ініціативу «Моніторинг та аналіз бюджетних витрат, спрямованих на боротьбу з COVID-19»
“
Епідемія вимагає швидкості: треба, щоб медики та пацієнти отримували необхідне якомога скоріше. Та спрощені процедури закупівлі можуть мати й інший бік: ризик корупції. До контролю взялися громадські організації.
Так, «Мережа антикорупційних центрів» в рамках проєкту «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери в України» за підтримки представництва Європейського Союзу в Україні, реалізує ініціативу «Моніторинг та аналіз бюджетних витрат, спрямованих на боротьбу з COVID-19». «Мережа» почала відстежувати публічні закупівлі, спрямовані на боротьбу з COVID-19, у кількох областях: Луганській, Харківській, Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській.
Що виявили наразі?
Ось один приклад. Мовою офіційних документів: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» провело закупівлю відповідно до Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2020 року № 225 (далі – Порядок проведення закупівель для боротьби з COVID-19). Простіше кажучи: лікарня закупила необхідні матеріали за відповідними правилами.
От тільки в електронній системі закупівель бачимо, що річний план замовник оприлюднив 21 серпня 2020 року. А якщо подивитися на звіт про укладений договір та скан-копії, то дізнаємося: договір укладено 20 серпня 2020 року. Тобто в річному плані потреба в таких закупівлях оприлюднена на була.
Однак укладати угоду без обов'язкового внесення закупівлі в річний план – не можна. Це порушує принцип відкритості під час організації та проведення закупівлі. Знов-таки, мовою законів: є порушення вимог пп. 5-6 Порядку проведення закупівель для боротьби з COVID-19. Це може свідчити про закупівлі без наявної потреби на той час, і в річному плані вони не відображаються. Але ж такий процес має бути максимально прозорим та чесним.
Мережа антикорупційних центрів звернулась до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, щоб факт можливих порушень було перевірено. Чекаємо на реакцію!
Що виявили наразі?
Ось один приклад. Мовою офіційних документів: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» провело закупівлю відповідно до Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2020 року № 225 (далі – Порядок проведення закупівель для боротьби з COVID-19). Простіше кажучи: лікарня закупила необхідні матеріали за відповідними правилами.
От тільки в електронній системі закупівель бачимо, що річний план замовник оприлюднив 21 серпня 2020 року. А якщо подивитися на звіт про укладений договір та скан-копії, то дізнаємося: договір укладено 20 серпня 2020 року. Тобто в річному плані потреба в таких закупівлях оприлюднена на була.
Однак укладати угоду без обов'язкового внесення закупівлі в річний план – не можна. Це порушує принцип відкритості під час організації та проведення закупівлі. Знов-таки, мовою законів: є порушення вимог пп. 5-6 Порядку проведення закупівель для боротьби з COVID-19. Це може свідчити про закупівлі без наявної потреби на той час, і в річному плані вони не відображаються. Але ж такий процес має бути максимально прозорим та чесним.
Мережа антикорупційних центрів звернулась до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, щоб факт можливих порушень було перевірено. Чекаємо на реакцію!
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Підвищення спроможності ОГС соціальної сфери України». Його зміст може не відображати офіційну позицію Європейського Союзу. Відповідальність за інформацію та погляди, викладені у матеріалі, несуть його автори.
