НОМІНАЦІЯ
Інклюзія в умовах СOVID-19
Інклюзія в умовах СOVID-19
32. Скороти дистанцію! Підтримай людей з інвалідністю в час пандемії
Релігійна організація "Український католицький університет української греко-католицької церкви" (ЦЕНТР ЕМАУС)
Пандемія, карантин, коронавірус – ці слова зараз міцно закріпилися в лексиконі. А соціальна дистанція? Є люди, які відчувають її майже постійно, і мова не про 1,5 метра фізичної віддаленості, а про несприйняття, уникання. До них часто відносять людей з інвалідністю, яких ми називаємо друзями.
В період поширення COVID-19 ми поставили собі мету різними можливими заходами скоротити дистанцію до друзів. Обравши системний підхід, ми забезпечили цільову підтримку залежно від потреб, тому розділили нашу ініціативу на блоки:
1. матеріальна допомога: закупили продукти та засобами дезінфекції для будинку підтриманого проживання Дім Емаус та для людей з інвалідністю, що перебувають у складних життєвих обставинах;
2. психологічна підтримка:
- провели вебінари: «Тривога. Як з нею впоратись», «Як допомогти дітям з поведінковими проблемами адаптуватися до карантину? Метод прикладного поведінкового аналізу», «Як навчати дітей з особливими освітніми потребами в домашніх умовах?», «Сімейна система. Як зберегти стосунки під час пандемії?».
- забезпечили проведення психологічних консультацій та онлайн зустрічей для друзів з проекту працевлаштування, щоб організувати їх спілкування поміж собою, потренувати навики поведінки в умовах пандемії, навчити практичним навикам роботи за комп'ютером, а також підтримати порадами і добрим словом.
3. поширення досвіду:
- організували ряд інформаційних зустрічей з колегами з інших регіонів, де був запит перейняти досвід наших проектів, а саме ГО «Діалог» м. Миколаїв та ГО «Емаус» м. Харків; онлайн-розмову з батьками та Навчально-методичним центром освіти м.Львова про організацію інклюзії в школах; фахові семінари з поведінковим терапевтом для педагогів та цикл зустрічей у формі «батьківська кава» для батьків м. Миколаєва; радіоефіри на Львівському радіо про підтримане проживання та на Радіо Сковорода про ранню соціалізацію дитини з синдромом Дауна.
- підготували та передали до публікації в підручнику, що буде опублікований UNESCO, розділ «Вища освіта та унікальний дар людей з ментальною інвалідністю».
4. адаптація існуючих активностей до карантинних обмежень. Ми забезпечили для учасників наших спортивних занять можливість займатися в домашніх умовах, придбавши їм спортінвентар. Подбали про дозвілля і розвиток ізольованих друзів, подарувавши засоби для розвитку їх здібностей. Інклюзивний театр проводив онлайн-репетиції і зайнявся пошиттям нових костюмів.
Відзначимо, що один серед наших проектів ми не зможемо зупинити ні за яких обставин – будинок підтриманого проживання. Ми розробили систему правил безпеки в умовах пандемії і максимально адаптували його мешканців до необхідних заходів, забезпечили їм психологічну підтримку, а при пом'якшенні карантинних правил організували такі довгоочікувані та безпечні поїздки до чистого карпатського повітря у Верховину та на бананову ферму в околицях Львова.
Таким чином, реалізовуючи нашу ініціативу, ми постарались одночасно як охопити велике коло бенефіціарів, так і приділити персональну увагу, вирішити частково як матеріальні труднощі, так і морально підтримати, попіклуватись як про учасників наших проектів, так і поділитись досвідом із колегами із інших регіонів.
Проте, найбільшим досягненням нашої ініціативи є те, що ми змогли дати нашим друзям відчуття того, що вони не є самотніми в тій неочікуваній і стресовій ситуації. За умови значного зниження соціальної комунікації, ми підтримували з друзями постійний контакт і спілкування. Мама однієї дівчини з інвалідністю сказала: «Я ношу при собі пляшечку дезінфектора, який ви подарували, наче талісман, кожного разу усвідомлюючи, що про нашу сім'ю хтось подумав...».
В період поширення COVID-19 ми поставили собі мету різними можливими заходами скоротити дистанцію до друзів. Обравши системний підхід, ми забезпечили цільову підтримку залежно від потреб, тому розділили нашу ініціативу на блоки:
1. матеріальна допомога: закупили продукти та засобами дезінфекції для будинку підтриманого проживання Дім Емаус та для людей з інвалідністю, що перебувають у складних життєвих обставинах;
2. психологічна підтримка:
- провели вебінари: «Тривога. Як з нею впоратись», «Як допомогти дітям з поведінковими проблемами адаптуватися до карантину? Метод прикладного поведінкового аналізу», «Як навчати дітей з особливими освітніми потребами в домашніх умовах?», «Сімейна система. Як зберегти стосунки під час пандемії?».
- забезпечили проведення психологічних консультацій та онлайн зустрічей для друзів з проекту працевлаштування, щоб організувати їх спілкування поміж собою, потренувати навики поведінки в умовах пандемії, навчити практичним навикам роботи за комп'ютером, а також підтримати порадами і добрим словом.
3. поширення досвіду:
- організували ряд інформаційних зустрічей з колегами з інших регіонів, де був запит перейняти досвід наших проектів, а саме ГО «Діалог» м. Миколаїв та ГО «Емаус» м. Харків; онлайн-розмову з батьками та Навчально-методичним центром освіти м.Львова про організацію інклюзії в школах; фахові семінари з поведінковим терапевтом для педагогів та цикл зустрічей у формі «батьківська кава» для батьків м. Миколаєва; радіоефіри на Львівському радіо про підтримане проживання та на Радіо Сковорода про ранню соціалізацію дитини з синдромом Дауна.
- підготували та передали до публікації в підручнику, що буде опублікований UNESCO, розділ «Вища освіта та унікальний дар людей з ментальною інвалідністю».
4. адаптація існуючих активностей до карантинних обмежень. Ми забезпечили для учасників наших спортивних занять можливість займатися в домашніх умовах, придбавши їм спортінвентар. Подбали про дозвілля і розвиток ізольованих друзів, подарувавши засоби для розвитку їх здібностей. Інклюзивний театр проводив онлайн-репетиції і зайнявся пошиттям нових костюмів.
Відзначимо, що один серед наших проектів ми не зможемо зупинити ні за яких обставин – будинок підтриманого проживання. Ми розробили систему правил безпеки в умовах пандемії і максимально адаптували його мешканців до необхідних заходів, забезпечили їм психологічну підтримку, а при пом'якшенні карантинних правил організували такі довгоочікувані та безпечні поїздки до чистого карпатського повітря у Верховину та на бананову ферму в околицях Львова.
Таким чином, реалізовуючи нашу ініціативу, ми постарались одночасно як охопити велике коло бенефіціарів, так і приділити персональну увагу, вирішити частково як матеріальні труднощі, так і морально підтримати, попіклуватись як про учасників наших проектів, так і поділитись досвідом із колегами із інших регіонів.
Проте, найбільшим досягненням нашої ініціативи є те, що ми змогли дати нашим друзям відчуття того, що вони не є самотніми в тій неочікуваній і стресовій ситуації. За умови значного зниження соціальної комунікації, ми підтримували з друзями постійний контакт і спілкування. Мама однієї дівчини з інвалідністю сказала: «Я ношу при собі пляшечку дезінфектора, який ви подарували, наче талісман, кожного разу усвідомлюючи, що про нашу сім'ю хтось подумав...».
