Як добре, що ви є…Цю фразу Нещерет Марина, одинока мама, яка виховує двох малолітніх дітей Богданова Івана, 7 років та Нещерет Михайлика, 1,5 років повторює дуже часто.
Пані Марина змушена була покинути рідну домівку в 2014 році у наслідок війни на сході України та переїхати на Волинь. З нею був маленький син, а старша донька не встигла виїхати в слід за ними через те, що їхнє рідне місто потрапило під окупацію.
Марина з Іванком оселилися в Нововолинську та потихеньку почали освоюватися на новому місці.
Небайдужі люди допомогли з пошуком квартири та облаштунком. Невдовзі жінка знайшла собі пару і вони почали спільне життя. Чоловік виявився алкоголіком, почалися сварки з побоями, але піти від кривдника Марина уже не могла бо була вагітна, до того ж у неї були сподівання, що після народження малюка ситуація зміниться на краще, однак стало ще гірше, і їй довелося фактично тікати на іншу квартиру.
В управлінні соціального захисту їй порадили звернутися до Центру для дітей та сімей Карітас Волинь. Після звернення до Центру працівники допомогли перевезти Марині речі, допомогли посудом , одягом для дітей, іншими побутовими речами, після цього Марину з дітьми було взято під соціальний супровід та складено індивідуальний план для вирішення складної життєвої ситуації. Соціальний працівник та соціальний педагог Центру знаходилися на постійному зв'язку з сім'єю, старший син Іван має розлад дефіциту уваги та гіперактивний синдром.
Впродовж трьох місяців проєкту родина регулярно отримувала від Карітасу допомогу у вигляді продуктів харчування та засобів гігієни, соціально-педагогічні консультації, які допомагали Марині зберігати спокій та стриманість при вихованні дітей.
Турботи з меншими дітьми та хвилювання за старшу доньку дуже непокоїли жінку і вона хотіла переїхати ближче до рідних місць, до того ж донька з сім'єю змогла переїхати на підконтрольну Україні територію Донеччини, але коштів на переїзд не було.
Жінка була у відчаї, адже мріяла, що старший син - Іван піде до школи уже в новому місті. Координатор проекту - Вікторія Скриннікова запропонувала Марині скористатися можливістю, яку надав проєкт «Cоціальний супровід сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, і є особливо вразливі в часі епідемії Covid-19», що реализуэ реалізує «Карітас Волинь» завдяки міні-гранту від проєкту ЄС «Підвищення спроможності ОГС соціальної сфери України» що реалізується БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Завдяки цьому проєкту були придбані квитки на автобус та оплачені послуги з перевезення речей поштою.
Зі сльозами на очах Марина безупинно дякувала керівнику проєкту, яка супроводжувала родину, за допомогу. Казала, що без неї не змогла би виїхати. Була безмежно щаслива, що познайомилася з Карітас Волинь. І постійно говорила: «Як добре, що ви є…»
Світ роблять кращим ті, кому не байдуже.
Марина сильна жінка, і вірить, що в будь-яких кризових ситуаціях завжди знайдеться той, хто протягне руку допомоги, витягне з прірви, в яку ти попала, допоможе піднятися й далі ти вже зможеш іти самостійно...
Марина з Іванком оселилися в Нововолинську та потихеньку почали освоюватися на новому місці.
Небайдужі люди допомогли з пошуком квартири та облаштунком. Невдовзі жінка знайшла собі пару і вони почали спільне життя. Чоловік виявився алкоголіком, почалися сварки з побоями, але піти від кривдника Марина уже не могла бо була вагітна, до того ж у неї були сподівання, що після народження малюка ситуація зміниться на краще, однак стало ще гірше, і їй довелося фактично тікати на іншу квартиру.
В управлінні соціального захисту їй порадили звернутися до Центру для дітей та сімей Карітас Волинь. Після звернення до Центру працівники допомогли перевезти Марині речі, допомогли посудом , одягом для дітей, іншими побутовими речами, після цього Марину з дітьми було взято під соціальний супровід та складено індивідуальний план для вирішення складної життєвої ситуації. Соціальний працівник та соціальний педагог Центру знаходилися на постійному зв'язку з сім'єю, старший син Іван має розлад дефіциту уваги та гіперактивний синдром.
Впродовж трьох місяців проєкту родина регулярно отримувала від Карітасу допомогу у вигляді продуктів харчування та засобів гігієни, соціально-педагогічні консультації, які допомагали Марині зберігати спокій та стриманість при вихованні дітей.
Турботи з меншими дітьми та хвилювання за старшу доньку дуже непокоїли жінку і вона хотіла переїхати ближче до рідних місць, до того ж донька з сім'єю змогла переїхати на підконтрольну Україні територію Донеччини, але коштів на переїзд не було.
Жінка була у відчаї, адже мріяла, що старший син - Іван піде до школи уже в новому місті. Координатор проекту - Вікторія Скриннікова запропонувала Марині скористатися можливістю, яку надав проєкт «Cоціальний супровід сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, і є особливо вразливі в часі епідемії Covid-19», що реализуэ реалізує «Карітас Волинь» завдяки міні-гранту від проєкту ЄС «Підвищення спроможності ОГС соціальної сфери України» що реалізується БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Завдяки цьому проєкту були придбані квитки на автобус та оплачені послуги з перевезення речей поштою.
Зі сльозами на очах Марина безупинно дякувала керівнику проєкту, яка супроводжувала родину, за допомогу. Казала, що без неї не змогла би виїхати. Була безмежно щаслива, що познайомилася з Карітас Волинь. І постійно говорила: «Як добре, що ви є…»
Світ роблять кращим ті, кому не байдуже.
Марина сильна жінка, і вірить, що в будь-яких кризових ситуаціях завжди знайдеться той, хто протягне руку допомоги, витягне з прірви, в яку ти попала, допоможе піднятися й далі ти вже зможеш іти самостійно...
Марина, одинока мама, Іван – 7 років,. Михайлик – 1,5 роки
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Підвищення спроможності ОГС соціальної сфери України». Його зміст може не відображати офіційну позицію Європейського Союзу. Відповідальність за інформацію та погляди, викладені у матеріалі, несуть його автори.
